Історія інституту

Державне підприємство «Державний дорожній науководослідний інститут імені М.П.Шульгіна» (ДП «ДерждорНДІ») бере свій початок від науководослідної шляхової станції, створеної 15 квітня 1926 року, при Українському управлінні місцевого транспорту в Харкові.

В 1929 році станцію реорганізовано у науково-дослідне бюро Головдортрансу УРСР, а через рік на його базі утворений науково-дослідний інститут безрейкових шляхів і транспорту.

В ті роки його наукові дослідження були скеровані, насамперед, на розробку технології влаштування удосконалених покриттів з використанням нафтового бітуму та кам’яновугільного д’ьогтю.

У 1943 році інститут відновив свою діяльність як Укрдорнді Головдорупру при РНК УРСР. Дослідження, що проводились в ті роки в інституті по використанню в дорожньому будівництві місцевих матеріалів та відходів промисловості дали змогу дорожнім організаціям розширити обсяги будівельних робіт, знизити їх вартість.

У 1953 році Укрдорнді разом з Центральним науково-дослідним інститутом автотранспорту перетворено в Український дорожньо-транспортний науково-дослідний інститут Мінавтошосдору УРСР, на основі якого у 1965 році було організовано Державний автомобільно-шляховий науково-дослідний інститут.

У 1971 році на базі відповідних підрозділів цього інституту створено Державний шляховий науково-дослідний інститут, який в 1991 році перейменовано в Державний дорожній науково-дослідний інститут (ДерждорНДІ).

У радянські часи інститут займав передове місце у дорожній науці. Працівники інституту зробили вагомий внесок в прискорення науково-технічного прогресу дорожньої галузі, розширення та поглиблення законодавчої та нормативної бази, розробку та впровадження нових технологій, матеріалів, конструкцій.Кожен другий стандарт СРСР по дорожньому напрямку виходив з цього інституту або у співавторстві.

28 жовтня 1999 року, постановою Кабінету Міністрів України, Державному дорожньому науково-дослідному інституту  було присвоєно  ім’я  громадського діяча  і організатора будівництва автомобільних доріг у Україні – Миколи Павловича Шульгіна.